|
Чехія у кожного грайндера асоціюється з гарними гуртами, постійними концертами, потужними фестивалями, з яких в першу чергу ОЕФом. Переконався я в цьому на власні очі та вуха, врешті відвідавши цей захід (у той час як фест вже святкує своє 10-річчя). Про те, що ОЕФ дійсно і «обсін» і «екстрім» - далі…
10, 11, 12 липня 2008 року – перший ОЕФ, на який вдалось потрапити. Це як перший секс, мені 26, ОЕФу – 10… якась педофілія виходить. Та менше з тим J. 9-го липня, знаходячись у Празі, гріх було не відвідати акцію у клубі «Каін» за участю 4 гуртів, що ми і зробили («ми» - це я і Альона «Грайнд-бабо»). Чехи Destructive Explosion of Anal Garland радували якісним «гор-грайндом» (найбільше і сподобались), їхні ж земляки Onanizer розігріли публіку «до кондиції» майже танцювальним грайндом, далі була порція від фінів новичків Death Toll 80K, яким постійно заважали проблеми зі звуком. Тим не менш, народ у клубі вже розійшовся не на жарт, і здавалось вже весь заклад здригається від слему. Добили ж всіх турки Sakatat, молодці, що ще додати… не очікував сам такої енергетики від них. Отже, непогана розминка перед фестивалем вийшла. Наступного ж дня вирушили до Трутнова, невелике таке містечко на півночі Чехії, поблизу кордону з Польщею, вельми затишне і спокійне. Проїжджаючи автобусом і угледівши вивіску “Obscene Extreme”, ледве не наклали в штани від радості. Місто все усіяне «волохато-чорно-камуфляжним» натовпом, куди не глянь, куди не зайди. Наче висадка якогось десанту, бляха муха. 35 євро – стрічка на руку, плюс диск-компіляція на додачу. Одразу після входу на територію фесту на вас чекають неймовірні випробування, бо перше на що натикаєшся, це алея «мерчандайзу» від усіляких відомих лейблів: Bizarre Leprous, Power-It-Up, Bones Brigade, Obscene, Rotten Roll Rex…та десятки інших. Справжні тортури! Далі прямо по шляху – сцена, яку впізнаєш з численних переглянутих відео з попередніх ОЕФів. А зліва у парку вже розставлені десятки палаток, спільнота з різних країн розпиває чеське пиво, розкурює траву, звідусюди чутно польську, німецьку, англійську, чеську, іспанську та інші мови. До речі, про чеське пиво, найбільш сподобались “Pilsner-Urquell” та “Gambrinus”, ціна 0, 5 л. нашими десь 6-8 грн. Четвер 10 липня, день відкриття фесту, початок о 18-ій за чеським часом, програма «лайт» у якості підготовки до основного дійства. Натовп розважає фрік-студія “Hell” своїми тематичними вампірично-еротично-мазохистськими «перфомансами» з напівоголеними бабами, поливанням кров’ю, покаранням неслухняних дівчаток, пірсінгом та підвішуваннями прямо на сцені, траханням мужика бабами і тому подібне. У перервах між цим грає просто файна музика – «диско-грайнд-дез-тека». Єдиний виступ гурту цього вечора – спеціальна акустична програма від культових американців Macabre. Такі собі пісеньки бардів з лірикою про маніяків, серійних убивць, збоченців, побутові звірства, під які нетерпляча публіка одразу ж протестувала «стейдж-дайвінг», тобто стрибки зі сцени. Після цього знову «пекельні» вистави та диско. Наступного ж дня з обіду, о 12:30 якщо бути точним, починається те, чого всі чекають найбільше. Poppy Seed Grinder, Rubufaso Mukufo, Jesus Crost, Ass to Mouth…і пішла спека! Тільки встигай все запам’ятовувати та насолоджуватись. Без зупину до 3-ої години ранку гурти змінюють один одного, на кожен по 25-30 хвилин гри. Отже, коротко і за хронологією. Poppy Seed Grinder – звичайний «дезнячок» з сотнями флажелетів та претензією на технічність гри. Rubufaso Mukufo – як завжди потужно і бадьоро, грали як вже відомі треки, так і з нових майбутніх релізів. Починаю відчувати смак грайндкору. Jesus Crost – цікавий тандем, крастуха із характерним звуком гітар та «шіфтовим» вокалом, вийшло досить цікаво. Несподіваним був трек, присвячений ФК «Динамо Київ»… з чого б це? Ass To Mouth – веселий грайнд-рол-дез від поляків із купою свинячих вересків, більшість треків з нового альбому. Keitzer – швидка грайндуха без наворотів, нічим особливо не вразили. Pulmonary Fibrosis – французькі патологоанатоми відмінно завели натовп, м’ясний «гор-грайнд». Fucksaw – кібер-гор від американського дуету, в кращих традиціях «лібідоейрбегу», чудове виконання і драм-машина навіть не кумарила. Виконали кавер на Gut, запросивши для цього вокаліста «ромпепропів». Вищий бал! Disturbance Project – олд-скульна грайндуха в стилі Repulsion. Невпинно, швидко і без шмарклів. Cerebral Turbulency – дійсно легендарний гурт, енергетика прямо наче за методикою Кашпіровського передається всьому натовпу, чудові нові пісні. Malignant Tumour – культовий рок-н-рол, суцільна веселуха, ті ж вбрання та образи музикантів, натовп шаленіє, пік виступу – шлягер «Саддам Хусейн іс рок-н-рол», хана всьому. Flagitious Idiosyncrasy in the Dilapidation (вони ж F.I.D.) – 4 тендітні маленькі льотки виступили на чудовому рівні, стрибали і бігали на сцені не гірше від «менсбендів», вокаліст звісно ж найкраща, музично – грайндуха з домішками дезу. Excrementory Grindfuckers – не гірше, ніж на запису. І сопілка, і труба, і клавіші плюс чисті вокали та скріми – все це встиг виконувати один чувак, основні вокали – інший. Бадьорі танці, диско 80-их, кавер на Карела Готта (чеський варіант нашого Іво Бобула). Mesrine – найбільший відстій з усіх гуртів фестивалю. Не знаю, що канадцям заважало чи настрій у них був не той, але повний кал. Splitter – а от ці шведи із майже «емовським» прикидом видали дійсно «трагічний грайнд» на дві гітари, чудове виконання, професійно, при-блековані рифи та постійна істерика вокаліста, сам не очікував такого ефекту. Значно краще вживу, ніж на запису. Putrid Pile – гурт з одного дебелого хлопця та ПК-драмсів. Стандартний «брутол», що ще додати, певно орги вирішили підсилити ефект від ЦБТ. Cock and Ball Torture – довго очікуваний виступ, але тут починається не дощ, а злива. Публіка розбігається під дерева і тенти, тільки справжні «фріки» ковбасяться у бруді. Дощ та сильний вітер зносять час від часу звук, та все ж ЦБТ то дійсно культ. Кожна пісня прослухана тисячі разів, тому суцільне задоволення. І вихід на біс, звісно ж. Regurgitate – ще один культовий гурт зі Швеції, найбільше сподобався і вразив з усіх виступаючих цього дня, це однозначно. Оце справді «моє» музло, відмінний «шіфтер» вперемішку зі скрімами, чудове звучання із «шведським» присмаком, гор-грайнд яким він повинен бути. Всі зіграні треки – хіти з різних альбомів, причому пройшлись по всій дискографії, від найновішого до найбільш древнього, плюс кавер на Repulsion. Agathocles – ще одна банда, яка вживу виявилась значно кращою, ніж на записах. Лаконічні треки, добре зіграні, чисто грайндкорові мотиви, несподівано гарне враження, як на мене. Нове гасло гурту: «Грайндкор – це протест» (проти нацизму, політики, капіталізму, фальші і т.д.). Здалось, що зіграли десь 100 треків, геге. Demonical – ще одна порція дезняку, причому добротного такого, олд-скульного, а-ля «дісмембер», але більш веселого. Хоча вже після таких «хедів» як ЦБТ та «регургітейт» все інше здавалось інерцією. Isacaarum – взагалі нудно стало, суміш дезу, блеку та панку, одноманітні розтягнуті ритми, невиразно ніфіга, та ще по середині виступу вокаліст поліз до гітариста «лизатись», а потім і взагалі смоктати йому прутня. Огидно і «фтопку» однозначно. Під час їхньої гри гроза вже розійшлась не на жарт, блискало і гриміло так, що кілька разів Speck – експериментальна музика з Швейцарії, грайнд з усілякими несподіваними змінами темпу, мелодій, джазом, блюзом, просто акустикою, явно переслухались The Dillinger Escape Plan, але тим не менш гарно. Andropophagus – важко якісь нові (інакші) слова підібрати до брутал-дезу. Ну чому майже всі «брутол» гурти однакові по суті, хто пояснить? Sakatat – от тріо турків повеселили смачним грайндкором, але о 3-ій годині ранку вже було важко щось сприймати. На цьому другий день фесту скінчився. Мушу відмітити один факт, який теж вразив, а саме професійну роботу звукорежисерів та самих музикантів з різних гуртів. Пауза, під час якої тривала зміна одного гурта іншим, тривала не більше 5-10 хвилин, барабанщик робив 3 удари по бас-бочці, 3 – по робочому, по альтам, хету… і готово, у той час вже інші музиканти теж були готові, короткий загальний «чек» на 30 секунд і ведучий оголошує наступний гурт. І ні в кого з цим проблем не виникло, графік виступів не збився ні на хвилину. А тепер порівняйте з ситуацією у нас L… Змучені, змерзлі і мокрі полізли спати. Поспавши зовсім мало і поснідавши у стані дрімоти, вирушили знов до місця фесту, бо ж вже о 10-ій ранку грав перший гурт третього, заключного дня ОЕФу. То були фіни Death Toll 80K, котрі нарізали добрий позитивний грайндкор в дусі Warsore та Unholy Grave. Випивши кави та затягнувшись цигаркою під їхні пісеньки, моя свідомість остаточно прокинулась, знов у бойовій готовності. Взагалі склалося враження, що потрапив у якийсь «Рай для грайндерів»: цілий день слухаєш і бачиш виступи улюблених гуртів, засинаєш – прокидаєшся, і знов на тебе чекає грайнд «наживо». Першого дня грали 23 колективи, цього ж дня на нас чекали 27, тому ще лаконічніше по гуртам. Demented Retarded – чеський «гор» з схибленими різноманітними вокалами, музиканти в масках півнів, веселуха і позитив. Anal Penetration – соло-проект з драм-машиною звісно, наче непоганий грайдкор, та вокали якось не сподобались, та й все таки одна людина на сцені не сприймається серйозно. Dr.Doom – ще одні голландці, скрімовий грайнд, «насінг спешіал», як кажуть. Rectal Smegma – порадували і завели публіку «груві-гор-грайндом» за зразком «ромпепропу», танці вперемішку з «бластами» і звірячим риком вокалів. Класно. Pyorrhoea – польський дезнячок, чорні вбрання, шипи та заклепки на руках - нудне видовище. Gonorrhoea Pussy – фірмове німецьке «гор» булькання на середніх темпах, з менструально-інцестовою тематикою, впізнаванні треки, чудово. Namek – м’ясистий «гор-хоррор» музон, жваво і сильно, вживу нагадало Mortician чомусь. Reth – англійські експериментатори від грайндкору, ні на що не схоже, багато «мат-корових» вставок, істеричний вокал. Discarga – перша банда з Бразилії за всю історію фестивалю. Теж несподіванка для мене, оскільки не є надто шанувальником «краст-вайленс-хардкору», навіть не знаю, як вірно це охарактеризувати, але гурт вразив позитивно, і весь виступ сподобався. Blood I Bleed – а от їхніх товаришів по стилю, голландців я витримав трека десь 3-4 – одноманітна «кричалка», одну пісню від другої не відрізниш, гітарних рифів просто нема, одна нойз-каша, одним словом не моє. Dead Beyond Buried – ще один нудний дез-метал. Нудніше навіть за Pyorrhoea. Voetsek – якийсь мелодійний грайнд/хардкор з колоритним вокалістом – бабою десь на півтора центнери, видовище не для слабонервних. Далі повинен був грати гурт з Штатів Bloody Phoenix, та їхній драммер отримав травму руки під час святкування Дня незалежності від якогось феєрверку, тому заміною став чеський Lahar – зовсім непогано, грайндкор з «трешовими» впливами, кажуть стара банда, зіграли цілком пристойно. Dead – не знаю, за що цих німців так люблять і нерідко в грайнд-тусовку тулять, та це був звичайний невиразний дезнячок, нічим абсолютно не запам’ятались. Gride – оці хлопці дійсно заслуговують пошани, лабають вже з десяток років, сідий вже вокаліст енергією не поступається 18-річним хлопчакам, 100-відсотковий грайндкор в кращих традиціях. Benighted – єдиний дез-гурт, який залишив по собі позитивні враження, драмер вразив технікою швидкої і точної гри, та і взагалі їхня музика була непогана, стояв тихо під деревом, ховаючись від дощу, і тупав ногою в такт. Entrails Massacre – бадьора соціальна грайндуха, купа коротких треків, середньостатистичний європейський грайнд-гурт, якщо можна так виразитись. Pisschrist – австралійський веселий грайндкор/грайнд-н-рол із дійсно завідними мелодіями, примусили натовп шаленіти на повну, треба знайти б їхні записи. Оцінка: відмінно. Le Scrawl – тут гадаю, зайве щось пояснювати і розказувати. Унікальне музичне явище, грайнд, шансон (справжній, французький, не той, що у нас у маршрутках), блюз, джаз і таке інше, що примусить навіть інваліда танцювати. Impaled Nazarene – якось невиразно. Особливо барабани, яких майже не було чутно (тільки залізо десь там здалеку), незрозуміло чому. Та і славнозвісний Міка не знав як поводитись на сцені, ходив якийсь здивований, цитую: «Я знаю ви тут фанати грайндкору, ну може є хоч хто, кому сподобається наша музика…», не личать такі фрази гурту рівня I.N. Ще треки з ранніх альбомів “Tol kormpt norz norz norz”, “Latex Cult”, “Ugra-karma” я впізнав, інші всі здались однаковими. Експеримент із запрошенням блек-треш «хедлайнеру» не вдався. Macabre – спокійно так, впевнено і вишукано. Може справа в їхній унікальній стилістиці та манері вокаліста поєднувати «гроул» з істериками (фірмово, ні з ким не сплутаєш), а також тематиці текстів – дійсно “murder metal”. Сподобалось. Extreme Noise Terror – без коментарів. І так все зрозуміло. Потужно і якісно як і очікувалось. Цікаво було почути від них кавер на Regurgitate. Desecration – не виступили з невідомих причин. Alehammer – незрозуміла музика, п’яний в дупу вокаліст, який переклав свою роботу на фанів у натовпі і сам скакав по сцені і з неї. Так і не зміг визначити стилістику гурту. Знов таки можливо через те, що виступ E.N.T. психічно був сприйнятий як кульмінація. Abortion – а цих словаків марно не поставили десь вдень. На початку 3-ої години ранку більше половини фанів вже не було, а ті, що лишились, були вже остаточно змучені. Але гурт все одно порадував якісним грайндкором зі значною долею гумору між піснями, каверами на Tankard, Manowar та ще когось, хто виконував пісеньку “YMCA”. Чудовий гурт. Ну і на самий кінець залишили новичків з Італії Entropic Degrade Behind Phylogeny – авангардно-електронне інтро з інопланетним викривленням вокалу, а далі тупо грайндкор, після 2-3 треків котрого наші організми вже майже не функціонували, і сил ледве стачило, щоб дістатись готелю та завалитись у ліжко. Мушу також відзначити і негативні моменти фестивалю, котрі тим не менш не стосуються ні організації заходу, ні гуртів, що брали участь, ні навіть звуку. Це про людей, про відвідувачів. В основному, це такі ж алко-фріки, як і у нас, та все таки трохи схиблені. Як доходять до «кондиції», викидають недопите пиво у пластикових стаканах прямо на голови тих, хто стоїть попереду, або просто тусуючись компаніями, обливають своїх друзяк (а заодно і тих, хто поблизу) тим самим пивом. Мало того, що стоїш весь мокрий та брудний від дощу та розтоптаного калу, так ще і на голову тобі кожні 2-3 хвилини цілить порція пива, або ще якоїсь гидоти. На власні очі бачив, як поляки позаду мене сцяли у ті стакани і кидали їх у натовп, блять. Ну це вже неподобство! І нікуди від цих літаючих стаканів не дінешся, намагався міняти дислокацію, не допомагає. По мірі більшого сп’яніння та невихованості літали вже і скляні пляшки (які заборонені на території фесту). Цього вже, вибачайте, але ніяк не зрозумію і не сприймаю, як нормальне явище, хоча на мої зауваження деякі казали: «Та не зважай, то ж прикол, то весело»… Як на мене, то тупо неповага до оточуючих! Як завжди, без ложки дьогтю немає бочки меду. Отак скінчився ОЕФ 2008, ювілейний, 10-ий за рахунком, лишивши по собі купу вражень. Не можу сказати достеменно, скільки було відвідувачів, але так «на око» десь тисяч 3-4. Грали гурти із Чехії, Голландії, Польщі, Німеччини, Франції, США, Іспанії, Японії, Канади, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Туреччини, Фінляндії, Португалії, Бразилії, Британії, Австралії, Італії, Словаччини. 90 % з них були «грайндовими» у різних варіаціях жанру, що вельми порадувало. Серед лейблів були помічені Дмитро із російським Coyote records та Євген із білоруським Moral Insanity Productions (а Україна знов відстає, мазафака). Також яскраві кадри фестивалю: вокаліст Inhumate, котрий постійно відривався під сценою, хлопці з Rompeprop, які постійно пили пиво, всіх обнімали і зізнавались у коханні; особи «без башні», які били один одного тапками, змазаними дощовим ґрунтовим брудом, по оголених тілах; повністю голі тіла, які час від часу вискакували на сцену; великий банер з надписом “Circlepit commando”, котрим розмахували у тому ж «сірклпіті»; японки з F.I.D., котрі пили пива ще більше за чоловіків; купа фріків у різноманітних збочених вбраннях. Для тих, кому важко пережити таке різке розставання зі святом грайнду, наступного дня, 13-го липня, було організовано ще й «афтепаті» у Празі. Файний грайндкор від місцевих Amoclen, дезняк від Dead Beyond Buried та Demonical, і знову грайндкор від Disturbance Project, а Splittter взагалі добили все живе, просто молодці, хоч я і не надто такої стилістики. Все, «аста-ла-віста», кінець свята під назвою “Obscene Extreme”. (Прикольно було також побачити у цьому празькому клубі афішу блек-концерту за участю наших співвітчизників Kroda, «решпект» хлопцям). Хух, стомився я вже навіть писати, згадувати все заново… Висновок однозначний – на ОЕФ треба їздити! Для тих, хто буде у подальшому туди їхати рекомендується наступне: якомога більший міх грошей (витрати на дорогу, проживання і харчування з пивом досить суттєві, а про «мерч» взагалі вже мовчу!), теплий одяг, не дивлячись на літню пору, а ще краще дощовик у комплекті з берцами, медичну страховку (всяке може трапитись), для курців – запас цигарок (тамтешні коштують десь 25-30 гривень пачка), і фото-/відеокамеру, звісно ж. Все, тримайтесь та GRIND ON! Phooey Користувачі залишили 10 коментарів. 1. Без назви
Мішек, Незареєстрований Репорт 10... тер їхати туди більшою делегацією)) 2. Без назви
М, Незареєстрований що тут сказати...
як ми теж хотіли туди попасти
3. Без назви
порнохобот, Незареєстрований бляяяяяяяяя ну тут нету слов просто  4. Без назви
Генек, Незареєстрований Віктор молоток! Добрий репорт!!! 5. Без назви
EvDeon, Незареєстрований у "десятки" Jesus Crost еще татуха Динамо Киев набита, он давний фанат... а неадекватов действительно в этом году многовато, раньше поспокойнее как-то было... наши ребята даже попиздились с одним не в меру имбецильным и в жопу бухим поляком  6. Без назви
Гість, Незареєстрований Mesrine - и на записях нечего хорошего не сделали, дерьмо играют какое-то !!! 7. Без назви
Гість, Незареєстрований Бля 35 евро за такой угар этож вообще даром. Даже на галиом MHM блэк металическом 47 евро в этом году. 8. Без назви
big grinder, Незареєстрований Короче, народ копите денюжку и на следующий год едьте на фест. А денег нужно много. Сколько бі не взяли, всё потратите. 1000 евро именно то что нужно! Єто всё таки Европа:проживание, питание, дистро. 9. Без назви
Aziat, Незареєстрований Да за 1000 евро пусть все эти группы на этом фесте отсасут у меня дружненько !!!! 10. Без назви
Francis, Незареєстрований http://bat-11.uqiune.net http://base-9.uqiune.net http://basement-2.uqiune.net http://baseball-17.uqiune.net http://baseball-2.uqiune.net http://basketball-18.uqiune.net http://baseball-32.uqiune.net http://basic-13.uqiune.net http://basket-11.uqiune.net http://basket-10.uqiune.net http://based-13.uqiune.net http://bass-19.uqiune.net http://basketball-11.uqiune.net http://based-15.uqiune.net http://basketball-2.uqiune.net http://basketball-6.uqiune.net http://baseball-36.uqiune.net http://baseball-22.uqiune.net
http://based-1.uqiune.net |
